А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я
Люди говорили - сочинение

Як умру, то поховайте Мене на могилі...
Т. Г. Шевченко
Поховали... Тільки ж чув я,—
Люди говорили,—
Ніби з мертвих він воскреснув,
Ніби встав з могили.
Ковалем зробився ніби,
Став мечі кувати
З кайданів, що встигли люди
Вже давно порвати.
Ой кував він, ой кував він,
Примовляв словами,
Як козацьке славне військо
Билось з ворогами.


А коли вкраїнську землю
Німці полонили,
Гнівно вдарив по ковадлу
З усієї сили.
І людей почав скликати
Темними ночами,
І на бій благословляти,
Наділять мечами.
Закликав він з ворогами
Битись до загину,
З-під фашистів визволяти
Рідну Україну.
Україно, Україно,
Дорогі могили!..
Мені віриться, що люди
Правду говорили.
(Євген Бандуренко)
За нас правда
Канів, рідний!
Тут до болю
Все близьке мені, як дома,—
І у лісі, і у полі
Кожна стежечка знайома.
На твоїй Чернечій кручі В сорок першім, на світанні, Як дими війни до тучі Підіймалися багряні, Я, поранений, прощався Із Тарасом в пеклі бою... Скільки горя і нещастя Подолали ми з тобою!
В сорок першому У гаї,
Поміж кленами й дубами, Кров посіялась і сяє,— Може, кров ото квітками? Я благав тоді Славуту: Дай снаги, врятуй солдата, Щоб спромігся орди люті Переможно подолати.
І Дніпро почув благання — Не втопив між берегами, Прогримів липі на прощання Кобзаревими словами: «Борітеся — поборете!..


За вас правда, за вас слава І воля святая».
З тої днини я повсюди
Де б не був,
А перед боєм
Чув слова його,
І люди
Скрізь браталися зі мною.


 
Повнилось мужанням серце, Уперед вело солдата,— Клич звитяги в кожнім герці, Як наказ, сприймав завзято: «Борітеся — поборете!.. За вас правда, за вас слава І воля святая». Я вернувсь у Канів знову, А в Тараса — також шрами! В ту годину світанкову У бою він був із нами. То, можливо, і за Одер Йшов, як ми, й вернувсь з походу.. Плине час. В труді народи! Сонце п'є дніпрову воду. (Данило Бакуменко) Сучасникові Прикладаю насторожене вухо До екзотики, де й дійсність мов казка... А скидайте-но, Тарасе, кожуха, А зголіть-но свої вуса, будь ласка. Слави Вашої я тим не потьмарю — Попрошу: без романтичних регалій Почитайте нам Расіна, Кобзарю, У французькому оригіналі. Ви ж це вміли і любили, хоч, може, І робили з українським акцентом. Ви були не гречкосієм, а — боже! Страшно вимовить! — інтелігентом! Тих біографів послухай — і наче Ви, Тарасе, тільки те і робили, Що співали «Ой чумаче, чумаче» Й дрібні сльози підливали в чорнило! А ретельно штудійовані тропи? А проблеми в суперечках завзятих — Економіка старої Європи Чи «проспериті» в Сполучених Штатах?! У сльозах та у садочках вишневих Утопала Україна далека... 0 аматори ефектів дешевих, Вам здається, що його картотека, Де епітетів народних багатство За алфавітом було,— святотатство?! Що журбою оповитії кручі, Журавлині понад хатою клекоти, Що любові його рани болючі — Крик стихії, а не плід інтелекту?! Що для геніїв накреслено трасу До музеїв, а не в день сьогочасний?! Як це добре: й у кожусі, Тарасе, Ви наш геній — абсолютно сучасний! (Ігор Муратов)





Ну а если Вы все-таки не нашли своё сочинение, воспользуйтесь поиском
В нашей базе свыше 20 тысяч сочинений

Сохранить сочинение:

Сочинение по вашей теме Люди говорили. Поищите еще с сайта похожие.

Сочинения по украинской литературе

Сочинения по украинской литературе


Сочинение на тему Люди говорили, Сочинения по украинской литературе