А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я
МІРКУВАННЯ ПРО ЧЕСТЬ И ПРО СОВІСТЬ - сочинение

Честь і совість?! Багато з людей уживають ці слова в повсякденному житті. Але ж якщо запитати їх, яке значення цих слів, то відповідять далеко не все. Та й відповіді будуть зовсім різними.
Чому? Так тому, що питання цей набагато складніше, ніж здається на перший погляд. І от зараз це питання переді мною. І знайти на нього однозначна відповідь відразу я не можу. Відкриваю енциклопедичний словник на слові «совість* і читаю:
«Совість - поняття моральної свідомості, переконаність у тім, що є добром і злом, свідомість моральної відповідальності за своє поводження*. Я повністю згодний з визначенням автора даного словника, але все-таки особливо виділив би кінець цього формулювання: «совість - свідомість моральної відповідальності за своє поводження». Із совістю стало вже мало-мало ясніше, залишилося

розібратися зі словом «честь». Перевертаю ще кілька сторінок, знаходжу слово «честь» і читаю: «честь - гідні поваги й гордості моральні якості й етичні принципи особистості». І із цим визначенням можна погодитися. Але від себе я поставив би знак питання поруч зі словом «гордість».

На мою думку, що я не хочу нікому нав'язувати, слова «гордість» і «честь» небагато суперечать один одному, але ця лише моя думка.

Однак всі визначення, написані вище, є дуже загальними. Розуміння як совісті, так і честі перетерплювало зміну згодом. Коріння цих слів ідуть далеко в минуле, однак, як мені здається, їх варто починати розглядати із середньовіччя. Не один добуток присвячений цій епосі, але одним з найбільш значних і яскравих я вважаю твір Мигеля де Сервантеса «Дон Кихот». Читаючи цей роман, мимоволі переймаєшся духом середньовіччя, духом шляхетних лицарів, яким властиві й совість, і звичайно ж честь. Мені здається, що зложилася така думка, що поняття «лицар» і «честь» нероздільні. У романі дійсно Дон Кихот захищає більше слабких, а вуж чого коштують подвиги цього безстрашного лицаря заради своєї коханої. У нашій країні цієї епохи не було. Саме цим у свій час було викликано таке відношення Гітлера до нашої країни. Але відсутність цієї епохи в історії нашої країни не можна назвати недоліком. Так, Мигель де Сервантес описав Дон Кихота, показавши його втіленням честі, достоїнства й шляхетності. Але, всупереч сформованій думці, на один такого «Дон Кихота» доводилося, щонайменше, двадцять «лицарів», яким поняття «совісті» і .честі» були зовсім далекими і які тільки й займалися тим, що пиячили й «псували» сільських дівчин.
Як і всі, епоха середньовіччя пройшла, і прийшли інші часи, зовсім інші, і разом з ними змінилося значення честі й совісті. Щоб простежити цей час, я вибрав твір Маргарет Митчелл «Віднесені вітром». У цьому романі на суд читача представляються вже зовсім інші люди, із зовсім іншою системою цінностей. І здебільшого вони володіють і честю, і совістю, якщо додержуватися визначення, даному на початку твору. Довести? Будь ласка, на прикладі жителів півдня.


 
Совість - переконаність у тім, що є добром і злом. Читаючи сцени, що відбуваються на пікніку в «Дванадцятьох дубах», розумієш, що всі жителі півдня схвалюють Конфедерацію й всі, що відбувається в ній, уважаючи це добром, жителів півночі ж вони вважають злом. Совість - свідомість моральної відповідальності за своє поводження. Майже всі жителі півдня впевнені, що, воюючи з жителями півночі, вони виконують те, що повинні робити, виконують свій борг. Честь - гідні поваги й гордості моральні й етичні принципи особистості. Але адже так воно і є. Шануються люди, що борються за волю Конфедерації, а люди, що виступають проти або навіть сумніваються, зустрічають не розуміння, а презирство. У жителів півночі ж зовсім інша система цінностей, але можна також легко довести, що й вони мають честь і совістю. Головні ж герої коштують трохи особняком на тлі інших, і такі поняття, як честь і совість, до них незастосовні. І Ретт Батлер, і Скарлетт небагато випередили свою епоху... Але Громадянська війна в Америці пройшла, жителі півдня й жителі півночі також пішли в історію. Прийшла нова епоха, чудово описана Теодором Драйзером. Мій улюблений літературний твір - трилогія Теодора Драйзера «Трилогія бажання», і особливо її перша частина «Фінансист». Читаючи цей добуток, мимоволі переконуєшся, що совість і честь у людей відходять навіть не на другий план, а кудись дуже далеко. Дії людей, особливо Фрэнка Каупервуда, диктуються насамперед своїми бажаннями, що зложилося ситуацією, симпатією, ворожістю, так чим завгодно, тільки не совістю й честю. Адже не совість же підказала Фрэнку «ограбувати» міське казначейство! Звичайно, не всі люди були такими, як головний герой, Фрэнк Каупервуд був все-таки втіленням Америки того часу. Так вийшло, що у своєму творі я використав тільки закордонну літературу, але зараз я спробую виправити цей недолік. Треба сказати, що наша країна у своєму розвитку йшла по зовсім іншому шляху, тому й поняття честі й совісті були зовсім іншими. Це дуже добре видно на прикладі одного з моїх улюблених добутків російської літератури «Доля людини», написаного Михайлом Шолоховим. Головний герой оповідання Андрій Соколов з'являється перед читачем людиною нескінченної волі, честі й совісті. Хіба міг би той же Фрэнк Каупервуд або Ретт Батлер перенести випробування, що випали на частку простого російського солдата? Хіба могли б вони пожертвувати кращими роками свого життя, здоров'ям, сім'єю заради 'свій батьківщини? Навряд чи! Так ніколи, тому що не було в них ніколи ні честі, ні совісті. Саме честь і совість допомогли головному героєві перенести весь жах війни й вижити. Наша країна завжди буде залишатися самої багатої, найдужчої, самою-самій-самої-сам-самої, тому що ніде ви не зустрінете таких людей, як Андрій Соколов! Нехай у Росії й стали з'являтися люди, які готові плювати на честь і совість, їхнє число завжди буде невеликим у порівнянні із числом чималих людей, яким честь і совість не далекі. Так можна міркувати нескінченно. Зараз, перечитавши написане, я зрозумів, що поняття честі й совісті дуже умовні, дуже суб'єктивні. Вони залежать від системи цінностей, прийнятої в якій-небудь країні, у якому-небудь колі. У різних країнах, у різних людей совість і честь мають зовсім неоднакові тлумачення, значення. І дуже хочеться сподіватися, що коли-небудь у майбутньому поняття честі й совісті в усьому світі будуть однаковими, об'єднуючими в різних країнах зараз і тих, які були раніше, але не дійшли до нашого часу.





Ну а если Вы все-таки не нашли своё сочинение, воспользуйтесь поиском
В нашей базе свыше 20 тысяч сочинений

Сохранить сочинение:

Сочинение по вашей теме МІРКУВАННЯ ПРО ЧЕСТЬ И ПРО СОВІСТЬ. Поищите еще с сайта похожие.

Сочинения > Сочинения по украинской литературе > МІРКУВАННЯ ПРО ЧЕСТЬ И ПРО СОВІСТЬ
Сочинения по украинской литературе

Сочинения по украинской литературе


Сочинение на тему МІРКУВАННЯ ПРО ЧЕСТЬ И ПРО СОВІСТЬ, Сочинения по украинской литературе