А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я
Новаторство поезії Василя Стуса - сочинение

Василь Стус… Це ім’я викликає подив, бо життя його було коротке, але яскраве. Доля - трагічна. Творчість - національна гордість, бо є духовним надбанням. В чому ж його сила і своєрідність таланту?! Так, саме таланту XX століття. Його поправу можна назвати Людиною з великою букви, бо вболівав за свій народ, переживав із ним печалі і радощі, був патріотом своєї землі, справжнім громадянином країни. У своїх поезіях Василь Стус відтворив добро і справедливість, правду і гуманність. Він не мислив життя без України, ця безмежна любов проходила через усі його твори.

    * О, земле втрачена, явися
    * Бодай у зболеному сні
    * І лазурово простелися,
    * Промийся мертвому мені!
    * І поверни у дні забуті;
    * Росою згадок окропи,
    * Віддай усе благій покуті
    * І тихо вимов: лихо, спи!…
    * Сонця хлопочуться в озерах,         
    * Спадають гуси до води,
    * В далеких по життєвих ерах          
    * Мої розтанули сліди.
    * Минуле, озовися, де ти?
    * Забуті радощі, жалі.
    * О, земле втрачена, явися
    * Бодай у зболеному сні,
    * І лазурово простелися,
    * І душу порятуй мені.


 
Твори Стуса напливають на читача сюжетними гомінливими хвилями, вливаються в душу, суще, розум. Мало знайдеться серед його поетичної спадщини «сюжетних» віршів, які читач міг би переповісти своїми словами Його поезія - новаторська за своєю суттю, оригінальна філософським осмисленням буттям, вона нелегка для розуміння, бо поет часто відходить від устнов-лених канонів образотворення, смислів деформує слова й поняття. Він розмірковує над сутністю людського існування, шукає шляхи боротьби за людську правду. * Сидять по шпарах всі мужі хоробрі , * Всі правдолюби, сорт би вас побрав! * Чи людська добрість - тільки доти добрість, * Поки без сил, без мужності , без прав * запомогти, зарадити, вступитися, * Стражденного в нещасті прихистить * І зважитись боротися, щоб жити, * І зважитись померти, аби жить? Здебільшого вірші у збірках «Круговерть» та «Зимові дерева» - роздуми над життям людини, виступити проти переслідувань, утисків усього українського. У табірних поезіях звучить мотив трагічної долі, самотності, приреченості. В. Стус також перегортає заплямовані сторінки історії свого народу: міжусобиці в Україні, братовбивства, продаж українців у ясир, підняття руки на матір, У вірші «За літописом самовидця» автор подає жахливу картину: Украдене сонце зизить схарапудженим оком, * Мов кінь навіжений, що чує під серцем ножа * За хмарою хмари. * З димом пожарів - високо * Зоріє на пустку усмерть сполотнілим божа. Як бачимо, його поезія - це біль свого часу. Він відчував її гостро і тонко, він пророкував так точно, що ми зараз дивуємося. Все це робить його неповторним, вічним.





Ну а если Вы все-таки не нашли своё сочинение, воспользуйтесь поиском
В нашей базе свыше 20 тысяч сочинений

Сохранить сочинение:

Сочинение по вашей теме Новаторство поезії Василя Стуса. Поищите еще с сайта похожие.

Сочинения > Сочинения по украинской литературе > Новаторство поезії Василя Стуса
Сочинения по украинской литературе

Сочинения по украинской литературе


Сочинение на тему Новаторство поезії Василя Стуса, Сочинения по украинской литературе