Український поет Володимир Сосюра в часи Великої Вітчизняної війни закликав:


• Любіть Україну у сні й наяву,

• Вишневу свою Україну.

• Красу її, вічно живу і нову,

• І мову її солов'їну.

У кожному художньому творі ми знаходимо золоті зерна добра, барвистої краси мови.

А мова наша дуже багата. Нею можна висловити найскладніші думки, найтонші почуття і переживання, передати враження про побачене, почуте, прочитане. Про красу і багатство української мови влучно говорить український поет Олександр Підсуха у вірші «Мова»:

• Ой яка чудова українська мова!





 






• Де береться все не, звідкіля і як?

• Є в ній ліс-лісок-лісочок, пуша, гай, діброва,

• Бір, перелісок, чорноліс. Є іше й байрак!

Мова — одне із чудес, за допомогою якого люди передають найтонші відтінки думок і почуттів. Вона віддзеркалює душу народу, його історію...

Мова — то цілюще джерело, і. хто не припаде до нього вустами, той всихає від спраги.

Століттями мова народу була тією повноводою річкою, яку ми називаємо поезією. Поетична грань живе в слові, і слово немислиме без неї, як немислима річка без води.

Наша рідна мова — запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів. Проголошення незалежності дало право зайняти українській культурі належне їй місце. А основою, джерелом культури є материнська мова. А яка ж красива, яка милозвучна ота материнська рідна мова. Яка багата у висловах, порівняннях, метафорах, гіперболах тощо.

Вони не можуть не вплинути на людські почуття. Скажімо, картина дощу з повісті «Микола Джеря» Нечуя-Левицького: «Море застогнало й загуло, як сосновий бір в час бурі. Берег закутався в туман та в дощ. Сонце зійшло за хмари. Все змішалось в одну мить і злилось докупи: і земля, і море. На морі стало поночі, і тільки вітер свистів, шипів та ревів, як звір.» Або ранок у лісі з казки «Хо» М. Коцюбинського: «Стрепенувся врешті ліс і собі заграв... Зашепотіли збуджені листочки, оповідаючи сни свої, заметушилась у травичці комашня, розітнулося в гущині голосне щебетання й полинуло високо — туди, де небо міниться, де небо грає всякими барвами...»

Характерною особливістю пейзажів «Дощ» та «Ранок у лісі» є багатство тропів, які впливають на почуття людини. Отже українська мова — дар Божий. Вона багата, ніжна й ласкава, мудра, доброзичлива, глибокодумна, чиста, правдива. Ми низько вклоняємося нашим пращурам за воістину солов'їну мову! 1 нам — тим, хто живе нині на прадавній матінці-землі, треба багато.зробити, щоб усі зросіищені українці зрозуміли велич та красу своєї мови.