Письменник та історик. Жив у Галичині. Працював учителем ум. Рогатині. Почав друкуватися з 1907 року. Автор історичних оповідань, повістей, казок. Найвідоміші з них: «Три побратими», «Було колись на Україні», «Козак Байда», «Роксолана», «Княжа слава», «Історія України для дітей». Є багато цікавих сторінок із життя моєї рідної України, які розкривають героїчне минуле нашого народу. Сміливі, мужні лицарі не раз відстоювали її у боротьбі з ворогом-завойовником.  Оповиті легендами, їхні імена прийшли в наше сьогодення. Серед них - князенко Михайлик, малолітній захисник Києва від хана Батия. Всього сім років було Михайликові, але який він був завзятий! Хлопчик «на коні їздив, наче вродився на ньому», стріляв так, що «птаху на льоту з лука вцілить». Там, де батько - князь Володимир, там і він. Кияни любили Михайлика, поважали його за доброту і хоробрість, бачили в ньому свого майбутнього князя.

Чорною хмарою вороги насунули на Вкраїну, обступили Київ. Але є такий супротивник, силою якого стріли повертають до хазяїна і ранять його! І звертаються печеніги до ворожбитів: «Як знищити Михайлика?» Та не можна вбити душу народу, а Михайлик і є його жива душа. Дали пораду печенігам ворожбити - надіслати послів до князя Володимира, щоб видав князенка у заручники. І віче погодилося. Зробили свою справу чорні духи. Та не почорнити душу Михайлика! Ще дитина, а який мудрий! Не було у нього розпачу від того, що кияни згодилися видати його печенігам. Михайлик бачив несвідомість народу і розумів, що останнє рішення за ним. Мить - і вихором погнався між ворогів на крилатому коні. Славним воїном він покидає він рідний Київ: «І що махне мечем по правий бік, - то ворог, як зрубане дерево, паде, що махне мечем по лівий бік, - то ворог, як підкошена трава, стелиться». Знищив лицар цих печенігів. Останню послугу надав від Києву, нарікаючи: «Не верну я до тебе, аж доки весь народ не прийде до свідомості, хто він, яка в його сила, не отямиться».


 






У образі Михайлика я побачив віддану своєї землі людину, а в його словах - заклик до єдності народу, свідомості, «хто він, яка в його сила».