А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я
Особистість — ліричний герой - сочинение

Вибір «шляху» української культури відбувається на трьох рівнях: нації, покоління, особистості. Перед українським етносом це питання постає у вигляді трагічної дилеми «патріотизм / еміграція», де вірність нації — важкий хрест, а еміграція тлумачиться як зрада Батьківщини І надійно сховані золоті червінці, які тягнули на дно, / зводячи на пси твій потяг вирватися за межі Вітчизни» («Якось-таки ти виріс...»), і(>сурдна спроба протистояти долі («Цитатник»), аналог самогубства і >< Іммігрант зонг») або нонсенс для внутрішньо вільної людини («Верни, який ми втратили»). Поет виступає речником покоління, відчуваючи його відчайдушне намагання знайти смисл життя і можли-иість самопосвяти в байдужому світі, саморобну героїку «революції», «війни» («Пластунка №>), прагнення великих звершень у «десятий рік революції» («Авіахем»), висуваючи соціалістичних (Ернесто Че Гева-ра, Мао Цзедун) або ісламських екстремістів (бін Ладен) як романтизований приклад політичної волі.

Особистість — ліричний герой — проходить еволюцію від неформального політичного ідеолога до власне письменника. Для нього цей вибір полягає в необхідності визначитися не з географічними, а з духовними межами свого існування, знайти своє призначення й свободу. Для митця, літератора — це перш за все можливість вільної творчості: «— Слухай, — спитав я, коли пиво вже закінчувалось і Руді так само закінчив розповідь про одну свою персональну виставку в 70-ті в Ірландії, — а чому ти не повернувся на батьківщину? — Знаєш, — він поставив склянку на стіл, — я думав вертатись. Але в якийсь момент збагнув, що це не буде повернення, це буде нова еміграція. Я, взагалі-то, не космополіт, однак зрозумів тут таку річ — насправді простір не поділяється на свій або чужий, простір буває або вільний, або замкнутий, розумієш? Мені насправді... [все одно] де я живу, головне — як я живу. А тут я живу так, як мені хочеться» («Берлін, який ми втратили»).




 
Порятунок від культурної асиміляції поет убачає в наявності пам'яті: політичної, естетичної, історичної, суспільної, особистої. Пам'ять покоління для нього — плин свідомості, спогади-фантазії й відчуття «духу часу». Історична пам'ять є ознакою особистості, творця, громадянина; «в теплій, щирій інтонації Сергій Жадан з любов'ю творить каталог пам'яті, куди входять знайомі з дитинства міські краєвиди з му-іеєм мотлоху радянського побуту. Та реалії минулого викликають вже подяку і пошану, а не зневажливо-іроиічну погорду, як в деяких ранніх творах. Бо там — в глибині історії — відбувається таїнство синівської любові, що дає сили і наснагу жити зараз» (Любов Березовчук). У такий спосіб, Сергій Жадан, один із найяскравіших представників «дев'яностиків», закликає до літературно-естетичної орієнтації на Схід як джерело релігієтворчого потенціалу — сили побудови но-ііітнього світу, вияаляючи стосунок до теорії «азіатського ренесансу», а отже, до потужної традиції української літератури. «Революційний», лешо провокативний характер діяльності й мислення наймолодших літераторів (того ж Жадана) пояснюється відчуттям літературного життя як живого організму, коли сьогодні ж можливо все докорінно змінити. У тім і перевага літпроцесу-події, що його учасники — живі письменники — ще не перетворилися на любий серцю архівіста препаративний матеріал.





Ну а если Вы все-таки не нашли своё сочинение, воспользуйтесь поиском
В нашей базе свыше 20 тысяч сочинений

Сохранить сочинение:

Сочинение по вашей теме Особистість — ліричний герой. Поищите еще с сайта похожие.

Сочинения > Сочинения по украинской литературе > Особистість — ліричний герой
Сочинения по украинской литературе

Сочинения по украинской литературе


Сочинение на тему Особистість — ліричний герой, Сочинения по украинской литературе