Його, життя було коротке й високе, як міст над вузенькою штольнею гірської безодні. Хмари сумніву і зневіри сповивали його не раз, але не завадили сміливим думкам філософа, і поета переходити по ньому, дивитися з нього наокіл і шукати взором дниша світу», - сказав про Богдана-Ігоря Антонича Дмитро Павличко. Творчість Антонича - цілісний,- складний і цікавий світ інтелектуала, котрий за 27 років свого життя спромігся досягти того, що інші не досягають і за ціле життя.

…У збірці «Велика гармонія» панує послідовна релігійність, яка проявляється в імітуванні молитовної лірики, переспіви біблійних псалмів. Наступна збірка «Три лерстені» - ніби сходження з порожнечі неба до безодні землі. Тут знаходимо «приземлені» біблійні реалії (варто згадати слова «Народився Бог на санях» із поезії «Різдво») й священну символіку, перенесену на земні події. Твори цієї збірки пронизані пантеїстичним світосприйняттям: Отак під небом неосяжним і безмежним Ростуть і родяться звірята, люди і рослини. (…) Росте Антонич, і росте трава, зеленіють кучеряві вільхи. Ми зустрічаємо романтично-ідеалістичне трактування природи, навіть поклоніння природі, коли людина не тільки не відриває себе од довкілля чи вивищується над ним, навпаки - може, скажімо, усвідомлювати себе деревом:
# Стіл обростає кучерявим листям, разом з кріслом я вже куш.
З черемх читаю - з книг сталистих - Рослинну мудрість вічних пущ.


 






Наступна збірка «Книга Лева» відкриває для нас світ Біблії. її головна ідея - зустріч із Богом і бачення вічності, яке дозволить авторові відкрити сутність творчого процесу. Антонич звертається до захоплюючого процесу власної міфологізації світу; так, наприклад, назву збірки можна витлумачити в такий спосіб: Лев - 5-й знак зодіаку; означає силу сонця й «прозорий» вогонь. В алхімії лев позначає вогонь, золото. У геральдиці - відвагу й мужність. Наостанку, «Книга Лева» - назва Євангелія апостола Марка. Головний мотив збірки «Зелена Євангелія» - містика, де слово функціонує як магічні заклинання, відбувається поєднання природи з людською підсвідомістю. У цих віршах поет досліджує циклічність світової історії й природи, які виступають тут цілком релігійними процесами.

Нарешті, в останній збірці «Ротації» панує песимістичний, світогляд, передчуття апокаліпсису - кінця світу. Колосальне світове місто постає як коло катастроф і тюрем, як місто-пекло, складене з примітивних геометричних форм. Як бачимо, Б.-1. .Антонич сприймає Святе Письмо як джерело власного світогляду й широко використовує його в своїй міфотворчості. Перлина світової літератури - головний елемент його релігійних пошуків.