Кіноповість О. Довженка «Україна в огні» розпочинається зворушливою картиною: «У садочку біля чистої хатини, серед квітів, бджіл, дітвори та домашнього птаства, за столом у тихий літній день сиділа... родина... Лавріна Запорожця і тихо співала «Ой піду я до роду гуляти». Сім'я — першооснова будь-якого суспільства, тому все добре і погане йде саме від неї. Здавна у нашого народу виробилися певні традиції, існувала навіть родинна педагогіка, яку відобразили у своїх творах багато українських письменників.
Найперша засада — це виховання дітей пращею. Остап Вишня згадував, що вік дітей визначали раніше не з а роками, а за тим, що вони вміли робити чи яку роботу їм уже можна було доручати: пасти гусей, корів, коней, жати чи в'язати.
Друга важлива засада — виховання поваги до багька-матері, до старших. Діти називали батьків на Ви і вживали цю форму наїіть не за їхньої присутності.
Малий Сашко із кіноповісті «Зачарована Десна» О. Довженка усвідомив свої «гріхи» й вирішив «творити добрі діла»: «Піду на вулицю шанувати великих людей. Дід казав, що за це прощається багато великих гріхів на тім світі. Піду знімати перед ними шапку й казати «здрастуйте».

Третя — дотримання чесності та порядності в громадському й особистому' житті. Завжди була осторога: «Не зганьби своє ім'я»-, «Подумай, що люди скажуть».
Багато письменників, зокрема М. Рильський, відзначають також велику роль народної пісні — «Пісня і праця» — великі дві сім'ї.
Найбільше обрядів і традицій пов'язано а народко-релігійними святами й хліборобським календарем.
У романі І. Багряного «Тигролови» показано, як українці, що змушені були покинути Батьківщину й оселитися на Далекому Сході, зберігали не лише одяг, рушники, а й спосіб життя, звичаї та традиції, мову, усну народну творчість. На Різдво уся сім'я обов'язково намагалася зібратися вдома, співалися колядки та; щедрівки, а на свято Василя ще й посипалося.









В оповіданні Б. Харчука «Новолітування», де йдеться про події часів Другої
світової війни, бабуся говорить онукам:
Твори з української літератури 11 клас
— Як би не було і що б не було, ось вам, хлопці, рукавиця, а в ній пашня: підете завтра новолітуватй.
І діти пішли, приказуючи, як «наставляла бабуся», «не поминувши жодної хати...» — так велить звичай.
Родинні традиції у сучасній сім'ї показує і О. Коломієць у п'єсі «Дикий Ангел».
Батько дбає насамперед, щоб його діти були працьовитими, вміли чесно заробляти гроші й ощадливо ними розпоряджатися. Йому не байдуже те, що думатимуть люди про його сина, який підписав проект будівництва житлового будинку у несприятливому для цього місці.
Дуже дорожать сімейними традиціями, вірою і в родині Катранників з роману В. Барки «Жовтий князь». .,,~ Хотілося, щоб сучасні сім'ї не цуралися родинної педагогіки, дотримували-. с.я народних звичаїв і традицій, освячених віками.