Доля в українського письменника Григора Тютюнника була складною і навіть трагічною з дитинства, на яке припали роки воєнного лихоліття, повоєнної розрухи й голоду. Дітям у той час доводилося дуже рано дорослішати, заміняти батьків, що пішли на фронт. А свого тата Григір не бачив із шести років, бо той був репресований і не повернувся із заслання.
Читаючи малу прозу та повісті Тютюнника, поринаєш у трепетний, вразливий, проте такий мудрий світ дитячої та юнацької душі.

Герої Григора Тютюнника — прості, але часто з тонкою душевною організацією, із прагненням до гармонізації світу, з його особливим баченням, як, наприклад, Олесь із оповідання «Дивак», Климко з однойменної повісті, Павло ні і місті «Вогник далеко в стелу» та інші. їм доводиться переживати не.тіль.інинішні несприятливі обставини, а ще й людську жорстокість, ницість, неІні ведливість, байдужість. Незважаючи на свою незахищеність, часто навіть
и її.дять переможцями із цього двобою а життям.

Ііпвлусеві з повісті Вогник далеко в степу» доводилося разом із товаришами щодня, у спеку й завірюху, долати вісімнадцять кілометрів до ремісничого




 







-ні мща. і не спізнюватися, щоб отримати сніданок, та ще й окраєць хліба зе-іичиїмити для голодної тітки Єлісовети. А як раділи підлітки, коли їм вдалося штсноручно виготувати першу лопату! Як пишалися вони своєю формою! Які мШ плекали! І тільки про чесну працю, освіту, про освоєння світу власними синіми та рйзумом. Павло ледь не гине через злу волю водія автомашини зі зне-іміжливйм прізвиськом Фріц. Але і товариші, і майстер-наставник не залишиі! їй хлопця в біді, сприйняли це як особисту образу. Вражає ота щедрість душі, відкритість, безмежна доброта (згадаймо хоча б про стосунки головного героя зіі і'иоєю мачухою).
Малин хлопчина Климко, залишившись сиротою у воєнний час, не лише1 ііумів про себе подбати, а ще й'допоміг учительці з малим дитям. Сам іще ди-> ти на, Климко вирушає у небезпечну подорож за кілька десятків кілометрів по: сіль, щоб потім виміняти її на молоко для немовляти та їжу. Випадкова куля рвриває життя хлопчика майже біля'рідної домівки. А з рюкзака тоненькою цівкою ллється молоко і сиплеться сіль...

Зовсім інша, «любовна історія у героя новели з такою колоритною назвою — «Три зозулі з поклоном». За життєвими стосунками Марфи, а також Софії та її чоловіка — батьків ліричного героя — криється велика трагедія усього народу — сталінська репресія, тоталітарний режим. Мільйони безневинних людей підправлялися на заслання і знищувалися морально та фізично.

У будь-якій ситуації залишатися людиною — ось до якої думки приводить і нтача незабутня й неперевершека проза Григора Тютюнника.